O retrato da guerra na Ucrânia
por Maryna Maksymenko, da Ucrânia, em Braga, no âmbito do projeto Shot-Up Ambulance
Nesta guerra, até aqueles que chegam para salvar vidas são alvo de tiros.
Metal perfurado. Portas marcadas pelos estilhaços. Marcas da guerra que gritam mais alto do que qualquer palavra.
Esta ambulância deveria transportar esperança. Em vez disso, tornou-se ela própria uma vítima da guerra.
Hoje, em Braga, não nos reunimos apenas para olhar para uma exposição. Estamos aqui para parar, refletir e sentir.
A ambulância ucraniana destruída e alvejada, apresentada no âmbito do projeto Shot-Up Ambulance, fala das vidas que não puderam ser salvas. Das equipas médicas que seguiram para zonas sob ataque, arriscando as suas próprias vidas. Das pessoas que esperaram por ajuda — e nunca a receberam.
Esta ambulância é testemunha da guerra, tal como muitos ucranianos que hoje vivem em Portugal.
Agradecemos a todos os que não desviam o olhar. Aos que não ficam em silêncio. Aos que continuam ao nosso lado. Porque, para quem vive em guerra, é essencial saber que não foi esquecido.
Enquanto os corações ucranianos continuarem a bater, a Ucrânia vive. Enquanto o mundo se lembrar, haverá futuro.
ENGLISH VERSION
By Maryna Maksymenko, from Ukraine
In this war, even those who come to save lives are being shot at.
Bullet-ridden metal. Doors torn apart by shrapnel. Scars of war that speak louder than words.
This ambulance was meant to carry hope. Instead, it became a victim of war itself.
Today in Braga, we did not gather simply to look at an exhibit. We are here to pause, to reflect, and to feel.
The damaged and shot-up Ukrainian ambulance presented as part of the Shot-Up Ambulance project tells the story of lives that could not be saved. Of medical teams who drove into areas under attack, risking their own lives. Of people who waited for help that never came.
This ambulance is a witness to war, just as many Ukrainians living in Portugal are.
We thank everyone who refuses to look away. Everyone who refuses to remain silent. Everyone who continues to stand with us.
Because for those living through war, it means everything to know that they have not been forgotten.
As long as Ukrainian hearts keep beating, Ukraine lives. As long as the world remembers, there is hope for the future. УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ
Авторка: Марина Максименко, Україна
У цій війні стріляють навіть у тих, хто приїжджає рятувати.
Пробитий метал. Посічені уламками двері. Сліди війни, які кричать голосніше за будь-які слова.
Ця швидка мала везти надію. Натомість сама стала жертвою війни.
Сьогодні в Бразі ми зібралися не для того, щоб просто подивитися на експонат. Ми тут, щоб зупинитися і відчути.
Понівечена, розстріляна українська швидка допомога, представлена в рамках проєкту Shot-Up Ambulance, — це про життя, яке не встигли врятувати. Про бригади медиків, які виїжджали під обстріли, ризикуючи собою. Про людей, які чекали допомоги, але не дочекалися.
Ця машина — свідок війни, як і багато українців у Португалії.
Дякуємо кожному, хто не відвертає погляд. Хто не мовчить. Хто продовжує бути поруч. Бо для тих, хто живе у війні, надважливо знати: їх не забули.
Поки б’ються українські серця — Україна живе. Поки світ пам’ятає — у неї є майбутнє.
Comentários